Простий спосіб геотегування фотографій, або Android у якості GPS

Дуже зручно мати у EXIF фотографій GPS-координати місця з’йомки, це „автоматично“ працює для фото зроблених мобільним телефоном (звісно, якщо ви не заборонили геолокацію) та деяких фотокамер, але масові зеркальні фотокамери попередніх років або не мають такої функціональності, або вона реалізована за допомогою зовнішніх, часто доволі дорогих, GPS-приймачів.

Прикладом такого зовнішнього рішення є Nikon GP-1A GPS unit, що сумісний із багатьма моделями Nikon. Проте, таке рішення має мінуси і окрім ціни, мені особисто не подобається сама ідея зовнішнього модуля, що підключається до камери кабелем. Але, у сучасному світі насиченому ґаджетами, геолокація зовсім не є проблемою, і нижче я приведу свій спосіб добавляння GPS-координат у EXIF.

Я використовую чудову утиліту exiftool з оболонкою (графічним інтерфейсом) EXIFtoolGUI. Думаю, з встановленням у вас не виникне складнощів.

Для того, щоб координати були правильними, необхідно, щоб локальний час на камері був встановлений вірно, якщо ні, exiftool дозволяє це виправити.

Diamond DA50-JP7 із українським двигуном Ai-450S

Днями в Українських ЗМІ було багато публікацій із гордістю за перший політ австрійського тренувального літака Diamond DART-450 оснашеного українським турбовальним двигуном Аі-450С виробництва „Мотор-Січ“, що відбувся 17 травня 2016 року.

Я ж нагадаю, що це не перша спроба використання Аі-450С на літаках австрійської компанії Diamond, 19 січня 2015 року року відбувася перший політ Diamond DA50-JP7, турбогвинтової версії одномоторного поршневого літака Diamond DA50

Турбогвинтові модифікації Ан-2

Ще у часи СРСР з’явилась турбогвинтова модифікація Ан-2 із двигуном ТВД-20 під позначенням Ан-3, але до серійного виробництва справа так і не дійшла, і лише у 90-тих програма почалась, але серія виявилась невеликою, за різними даними 20-25 літаків, більшість у модифікації Ан-3Т, хоча є згадки і про Ан-3СХ.



Станом на час написання цього тексту, в Україні є два Ан-3Т із діючими реєстраційними посвідченнями, і щонайменше один із них на крилі, UR-AAR (серійний 1Г21431-2109), який був випущений у 1985 році як Ан-2Р (серійний 1Г214-31), і у 2010 році конвертований у Ан-3Т. Він на фото вище, інші фото цього борта тут

Як заряджати Tesla Model S у умовах міста

Tesla Model S — мрія будь-якого хіпстера і ґіка... але чи задумувались вони, як заряджати такий ґаджет?

Так, рекламні проспекти розповідають про станції Tesla Supercharger, що дозволяють за 30 хвилин накопичити енергії, якої вистачить на 270 кілометрів^[1].

Година у терміналі D

Зазвичай пасажири приїзджають у аеропорт заздалегідь, і далі змушені чекати, те-ж стосується і пересадок. Чим себе зайняти? Можна почитати книжку, походити по магазинах Duty-free, а можна просто пройтись терміналом, звертаючи увагу на перон.

Одну із таких прогулянок терімналом D міжнародного аеропорта «Бориспіль» я і хочу показати.

Найбільшою аівакомпанією, що базується у «Борисполі» є МАУ, тому літаків у їхній лівреї найбільше^[1]. Основою парку авіакомпанії є Boeing 737 різних модифікацій. Але лише один із них має своє власне ім’я, це Boeing 737-32Q «Мауглі» з реєстрацією UR-GAH

Це перший Boeing, який авіакомпанія отримала новим, і до цієї події був присв’ячений дитячий конкурс, серед майже дванадцяти тисяч дитячих листів було вибрано ім’я, яке UR-GAH носить з 1999 року.

Перший рейс грузинської FlyVista у Київ

28 серпня 2014 року грузинська малобюджетна авіакомпанія FlyVista відкрила у своїй маршрутній мережі рейс Тбілісі - Київ - Тбілісі, що виконуватиметься тричі на тиждень, щопонеділка, по четвергах і суботах.

Це другий напрямок молодої грузинської авіакомпанії, після нещодавно відкритого рейсу у Тегеран. Уже через декілька днів, 16 вересня, маршрутна мережа поповниться Алматою, на черзі — Москва. Усі ці рейси виконуються флотом, що складається із одного повітряного судна типу Boeing 737-300, проте на прес-конференції були озвучені плани заміни типу ПС на Airbus A320.

Поки на пероні чекали появи Boeing 737-300 нового перевізника, я розглядав Антонов Ан-24РВ запорізької авіакомпанії «Мотор-Січ». Усі літаки цього типу старші за мене, проте і досі справно перерозять пасажирів на пост-радянських просторах, країнах Азії та Африки.